Nightmare
Він прокидається різко, виштовхує себе з кошмару, палає ліріумом і ковтає сльози.
Вона прокидається поруч і сідає за спиною.
Він мовчить.
Вона торкається чолом його правого плеча.
Він мовчки зморгує сльози з довгих вій, як звик це робити в рабстві, ховаючи за білим пасмом біль.
Вона торкається губами його шкіри і знову завмирає поруч.
Він ковтає і повертається, втягуючи її у свої обійми.
Вона обіймає його, обіцяючи мовчки те, про що він не наважується просити.
Він мовчить.
Вона гладить його волосся, не торкаючись ліріумних ліній, знаючи його тіло, як своє.
Він притискає її до себе, наплювавши на ліріум.
Вона мовчить, шалено шкодуючи, що не може відігнати його кошмари назавжди.
Він знає, що коли вона поряд, кошмарів менше.
Вона його сила та слабкість.
Він її слабкість та сила.
Вона шепоче йому в шию "Я кохаю тебе"
Він стискає її міцніше і видихає у волосся "Кохаю тебе", і слова звучать, як молитва.